Медичні голки в залежності від призначення ділять на:

Ін’єкційні голки:

призначені для введення розчинів лікарських засобів, забору крові з вени або артерії, переливання крові. Їх застосовують сумісно зі шприцами, а також з системами для переливання розчинів або крові.

Пункційно-біопсійні голки:

призначені для пункції паренхіматозного органу або порожнини з наступним забором часток тканин або рідини. Ці голки схожі на ін’єкційні, однак, як правило, мають більшу довжину і діаметр, при цьому мандрен, що міцно входить в трубку голки, виконує роль стилета.

Хірургічні голки:

призначені для зшивання тканин, мають вушко (багаторазового застосування) для фіксації нитки на кінці, протилежному колючому. Вони бувають прямі (зараз практично не використовуються) або мають вигін різного ступеню. Хірургічні голки розрізняють за довжиною і формою перерізу вістря, а також за формою вушка — с розрізним або нерозрізним вушком

Короткі відомості про хірургічні голки

Виготовлені з високоякісної нержавіючої сталі, хірургічні голки практично не піддані корозії, загартовані для підвищення міцності й піддані електрополіруванню. Деякі голки лише незначною мірою травмують тканини завдяки ультратонкому силіконовому поліруванню, що знижує ризик інфікування ран.

Тип тканин, які зшиваються, розмір шовного матеріалу, а також місце ушкодження визначають вибір належної голки. Щоб голка не ламалася, вона повинна бути здатна зігнутися по кутом 45°. Сучасні нікелеві голки й голки з мартенситної нержавіючої сталі більш стійкі до згинання й ламання, ніж голка з полірованого сплаву нержавіючої сталі.

Хірургічна голка складається із трьох частин: вістря, тіло й вушко.

Залежно від типу вістря хірургічні голки діляться на чотири типи:

• Ріжучі
• Колючо-ріжучі
• Колючі
• З притупленим кінцем

Ріжучі голки можуть перетинати судини й збільшувати кровотечу, вони не повинні використовуватися, крім як для накладення підшкірних швів.

Найпоширенішим типом голок, які використовуються у хірургічній гінекології, є колючі голки.

Тіло голки або місце захоплення голки може мати круглий, овальний, трикутний, прямокутний із закругленими кутами й трапецієподібний переріз.

Залежно від форми розрізняють напівскривлені, прямі, загнуті й голки зі складною кривизною.

Вушко голки може бути розщепленим (Французьке) або запресованим. Для накладення вузлових швів добре підходять деякі голки із запресованим кінцем, тому що контрольоване вивільнення дозволяє витягати голку без розрізування.

Існують неатравматичні голки, коли нитка просовується у вушко голки. При цьому створюється дуплікатура нитки, і при її протягуванні різко підсилюється травматизація тканини.

Основу сучасних шовних матеріалів становлять атравматичні нитки, коли нитка є продовженням голки.

Для з'єднання нитки й голки використовують наступні методи:

• Голку в області вушка розрізують уздовж, розвертають, вставляють усередину нитку й навколо нитки звертають і обжимають голку. При цьому створюється слабке місце голки, у якому вона може зігнутися або зламатися (умовно атравматичні хірургічні голки).
• Голку свердлять променем лазера, в отвір вставляють нитку й обжимають. Цей метод більш надійний, тому що максимально зберігається міцність голки.
• При використанні ниток особливо малих діаметрів голку одержують шляхом напилювання металу на нитку з наступним хімічним заточенням.

Класифікація хірургічних голок

Кожна голка, незалежно від її виду, має три основні частини - обжатий кінець, тіло та вістря. Параметри кожній з цих частин впливають на загальну характеристику голки. Для надання ідеальної гладкості та міцності з’єднанню голка-нить важно, як робити це з’єднання. В сучасній медицині перевага, однозначно, віддається так званому атравматичному з’єднанню ниті з голкою перед використанням ниток з голками багаторазового застосування

Довідникова таблиця хірургічних голок

Найменування голки	Зовнішній вигляд голки	Опис	Область застосування
Колюча		Тіло голки кругле, більш пласка в середині для кращого захвату в голкотримаче. Конічне, дуже гладке вістря голки полегшує проникнення	Застосовують переважно при роботі с внутрішніми органами. Ці голки стандартно використовують для накладення анастомозів, при з’єднанні м’яких однорідних тканин (м’язів, фасцій, слизових оболонок і т.п.)
Ріжуча		Трикутний переріз на всьому протязі з ріжучою кромкою внутрішнього напрямку. За рахунок третій ріжучій кромці голка набуває підвищену міцність в області вістря і легше проколює тверді тканини	Для зшивання щільних тканин, шкіри.
Зворотньо-ріжуча		Трикутний переріз на всьому протязі із зовнішньою ріжучою кромкою. За рахунок третій ріжучій кромці голка набуває підвищену міцність в області вістря і легше проколює тверді тканини. Найкраща для вузлового шва, який витримує постійний натяг. За рахунок того, що гладка основа голки повернуто до рани, при затягуванні шва є менше шансів його прорізати	Для зшивання щільних тканин, шкіри
З ріжучим наконечником («таперкат»)		Голка кругла в перерізі з ріжучим наконечником. Ріжучий наконечник отримують через обточку конусного вістря голки. За рахунок зменшення каналу, що утворюється в тканинах, у порівнянні з ріжучою голкою така форма голки дозволяє значно знизити травматизацію тканин.	Для твердих тканин (апоневроз, судина з кальцифікатами і т.п.).
Трапецієвидна		Пласке тіло голки с двома ріжучими сторонами. Така голка проникає між тонкими шарами тканин, не ушкоджуючи їх	Офтальмологія, мікрохірургія
З притупленим наконечником		Голка кругла в перерізі зі згладженим (притупленим) наконечником. Тупий кінець забезпечує збереження судин и сухожилків при прошиванні	Паренхіматозні органи, шийка матки, печінка і др.

Оновлено