Латексна алергія або алергійний «СНІД»

була вперше описана в 1927р., але залишилася фактично непоміченою, алергійна реакція на латекс. Лише через півстоліття ця алергія стала об'єктом пильної уваги, вивчення й практичної розробки методів діагностики, профілактики й лікування.

Протягом десятиліть описувалися одиничні спостереження латексної алергії. Але до кінця XX століття тільки в США кількість алергійних реакцій на латекс стало зростати в геометричній прогресії. Це можливо порівняти, мабуть, лише з темпами збільшення числа хворих, уражених ВІЛ-інфекцією. За даними літератури підвищеною чутливістю до латексу страждає від 1 до 6% людей у розвинених країнах. У США зареєстровано більше 250 000 лікарів і медичних сестер, сенсибілізованих до нього. До 15% медиків мають Ig антитіла до антигенів латексу. Є дані, що 17% медичних працівників сенсибілізовані до латексу, а в 2% це з'явилося причиною захворювання бронхіальною астмою. Особливо страждають від цієї алергії хворі - діти й дорослі - із хребетною ущелиною (spina bifida) і з поразкою сечостатевої системи. Це обумовлено необхідністю повторних хірургічних втручань, частого використання в них гумових катетерів, дренажних трубок, сечі- і калоприймачів.

Латекс - це молочний сік рослин молочаєвих, шовковичних, складноцвітих і ін. Але найбільше значення має натуральний латекс із каучукових дерев - гевеї (Hevea Brasiliensis), що ростуть у тропіках. В натуральному латексі налічується більше 200 різних фракцій білків, що мають алергенну активність. У цей час їх описано більше 15.

Предмети з латексу в побуті, у медицині, у промисловості, в армії й на флоті використовуються настільки ж часто, а, мабуть, навіть частіше, ніж автомобілі, комп'ютери, стільникові телефони, телевізори. По даним Всесвітньої торговельної організації латекс входить до складу більш ніж 40000 побутових предметів. Він - основа медичних і побутових рукавичок, катетерів, сосок і презервативів, повітряних кульок і шин, гумових іграшок і підошов спортивного взуття, непромокального одягу й одягу з лайкри, колготок, протигазів і футбольних м'ячів. От далеко не повний список тільки медичних виробів з латексу: гумові рукавички, еластичні бандажі, лейкопластир, шприци, джгути, сечові катетери, дренажі, клізми, кисневі подушки, стетофонендоскопи, гемодіалізне устаткування.

Алергійні реакції на латекс обумовлені, головним чином, двома причинами: виробленням великої кількості імуноглобуліну Е и утворенням сенсибілізованих лімфоцитів. Якщо контакт із виробами, що містять латекс, повторюється, то виникають алергійні реакції. Але особливо важкі алергійні реакції на латекс виникають у відповідь на вдихання білків латексу. Вони з'єднуються із речовинами пудри, наприклад, у рукавичках. Коли латексні рукавички знімають і надягають, концентрація аероалергенів різко збільшується.

В осіб з алергією до латексу також виявляються алергійні реакції на деякі харчові продукти. Список овочів і фруктів, що можуть давати перехресну реакцію з латексом, величезний. Насамперед, це екзотичні фрукти (банани, ківі, авокадо, папайя, апельсини), а також такі широко розповсюджені продукти, як картопля, помідори, морква, фундук, соя, груші, абрикоси, перець, вишні, зливи, селера. Головним перехресним алергеном є пататін, що втримується в картопляних бульбах. Перехресна реакція виявляється до пилу шліфувальних кіл, домашньому фікусу, траві тимофіївки й інших рослин.

Для алергії на латекс найбільш типові різні шкірні симптоми, що виникають після контакту з виробами, що містять латекс. Алергійна реакція на латекс може проявлятися: висипкою на шкірі й на слизуваті; сверблячкою; кропивницею, блювотою; почервонінням очей; утрудненим подихом; запамороченням; слабістю; діареєю. Частки латексу можуть передаватися аерогенним шляхом (по повітрю, разом із частками тальку, наприклад), утрудняючи спроби уникнути контакту з ним. В останньому випадку виникають симптоми респіраторної алергії - чихання, нежить, сльозотеча, сверблячка й почервоніння очей, можливі напади ядухи. Алергійна реакція на латекс, що входить до складу презервативів, проявляється у вигляді хворобливості під час і після полового акту, відчуттях сверблячки й печіння, почервоніння, набряку і висипань в області полових органів. Але самим небезпечним, нерідко смертельним ускладненням, є анафілактичний шок після контакту з виробами, які містять латекс. Особливо часто подібні загрозливі життя стану розвиваються під часхірургічних втручань.

Число людей із сенсибілізацією до латексу зростає рік у рік в усьому світі, а її поширеність серед медичних працівників по деяких закордонних джерелах становить від 12 до 30%. Варто підкреслити, що алергія на латекс у жінок виникає в 2,5 рази частіше, ніж у чоловіків. Правда, є фірми, що затверджують, що їхнього виробу з латексу "гіпоалергенні". Але це скоріше з області реклами, тому що наукових досліджень, що підтверджують це, не проводилося. Робляться спроби замінити латекс іншими полімерами, але число виробів з латексу й попит на нього не зменшується, як не зменшується попит і на вироби з інших природних речовин, наприклад, бавовни.

Тому фактично єдиним способом попередити можливість алергійні реакції на цю незамінну речовину - оцінити свою індивідуальну чутливість до нього. Особливо необхідно це в людей, що постійно користуються гумовими виробами. Ризик алергійних реакцій на латекс (що входить до складу більшості презервативів) дуже великий в осіб "самої древньої професії". Але він настільки ж великий у фахівців, що працюють у медицині: у медичних сестер загального профілю він перевищує 5,5%, у хірургів досягає 7,5, а в стоматологів і того вище - 12,7%. Для того, щоб виявити й попередити цю алергію, немає потреби прибігати до шкірних проб in vivo. Вони досить небезпечні, а в дітей і зовсім протипоказані. Зараз розроблені безпечні способи діагностики in vitro. Ці методи діагностики алергії на латекс дозволяють досліджувати кров шляхом визначення в крові специфічних антитіл до алергенів латексу.

ТОВ "Незалежна лабораторія ИНВИТРО"